Impulse Club Kiev

Спогади про тренерську діяльність в академії Голтіса в Карпатах.

Виявляється є ще вищий рівень ніж у Голіса для "половинок" 😁

На початку 90-х я пам'ятаю одну зиму мені було років 11-12 можливо 10 і кілька тижнів не було електрики, води ніякої і опалення і ми жили на п'ятому поверсі...

Я спав у фуфайкі, валянках якихось, купа ковдр.. рибки в акваріумі, звісно всі здохли, квіти загинули і тільки ми з мамою виживали.

Пам'ятаю тоді різкий попит і пошук буржуйок і способів виживання.

Коли завозили газ то він закінчувався за кілька днів, бо всі люди через газову плиту і кухню випалювали, щоб хоч якось зігріти свої оселі.

І ще пам'ятаю 20-градусні морози і я на зупинці стояв по кілька годин. Ног не відчував. З тих пір у мене залишилася алергія на холод. І знаю багато людей у яких є алергії, як на холод, так і на спеку, на сонце.

Страх холоду я з успіхом подолав завдяки системі Голтіса і її частині - загартовування.

Так от дуже корисним досвідом стало сухе голодування. Бо вирости в бабушки, яка була угнана в Німеччину, потім в Італію і пережила багато страждань і голоду; і у діда, який 27-го року народження з села, де їли очерет - мені це теж передалося - страх голоду.

І знаючи і бачачи, що гряде нам у майбутньому, що несе ця зима, ці сусіди і ця війна: всі практики мені дуже допомогли. ну і, звісно, сама фізкультура "зцілюючий імпульс", яка не потребує тренажерних залів і спортзалів і допомагає тренуватися з собою зі своїм тілом, працювати будьте де та за будь-яких обставин, теж дуже гарно допомогло в житті і допомагає.

Чому вважалося, що Якщо зима морозна, то вона, нібито, вбиває мікробів і люди менше хворіють? А от я думаю крізь призму психосоматики і психології, що люди в таку зиму загартовуються, призвичаються до холоду і стають більш витривалими.

І , рефлексуючи на ці теми, Я розумію, що ті події з холодом, з голодом (до речі про їжу треба сказати, що були у нас часи, коли лапша з засмажкою з цибулею на олії вважалося за гарну страву, ашмат сала від якихось маминих друзів був просто подарунком) з дефолтами мене так вивчили думати наперед, прораховувати всі можливі сценарії, щоб вижити, щоб залишитися в теплі, з грошима і при своїх інтересах.

Мені важливо захистити своїх, хто біля мене і від мене залежить - своїм досвідом.

До речі про мій п'ятий поверх: надімною був технічний поверх, останній, де жили голуби. І оцих голубів я лазив ловив, щоб зварити хоч якусь юшку, щоб хоч якесь м'ясо з'їсти.

Ще був випадок, коли я зробив саморобну воздушку з насоса велосипедного і пішли з собакою просто гуляти. і одна курка відбилася і блукала у посадці. так от я її підстрелив із воздушки кулею з голки циганської, я її поранив, а собака, Ніка переводнячка шотландська овчарки, її наздогнала і принесла навіть без дресирування, мабуть вона відчула, що ця курка нам дуже потрібна і мама тоді її дуже гарно смажила в духовці - на все життя запам'ятав.

Тоді не було пунктів незламності, повербанків, автономних живлень та інших гаджетів, які зараз дуже допомагають.

І ті часи і ті події мене загартували, вони навчили мене мислити нестандартно - виживати.