DrShkoda Coaching and Psychology

І мої тези тут є🤗 Щиро дякую колегам за цікаву конференцію!🌿🌿🌿

Шановні колеги!
📌Опубліковано збірник матеріалів XVIII міжнародної науково-практичної конференції з організаційної та економічної психології «Психологічне забезпечення здоров’я та благополуччя в умовах війни: інтеграція на рівні суспільстві, організації, особистості» (16-17 квітня 2026 року):
📌📌 📌 Психологічне забезпечення здоров’я та благополуччя в умовах війни: інтеграція на рівні суспільства, організації, особистості: матеріали науково-практичної конференції (16-17 квітня 2026 року, м. Київ) [Електронне видання] / за наук. ред. Л. М. Карамушки, О. В. Креденцер. Київ, 2026. 135 с. URL:https://lib.iitta.gov.ua/id/eprint/749484/
📌У збірнику представлено матеріали XVIII міжнародної науково-практичної конференції з організаційної та економічної психології «Психологічне забезпечення здоров’я та благополуччя в умовах війни: інтеграція на рівні суспільстві, організації, особистості» (16-17 квітня 2026 року), організованою Українською асоціацією організаційних психологів та психологів праці на базі Інституту соціальної та політичної психології НАПН України спільно з Інститут психології ім. Г.С. Костюка НАПН України, ДУ «Інститут громадського здоров’я ім. О. М. Марзєєва НАМН України» та ДНП «Науково-практичний медичний реабілітаційно-діагностичний центр МОЗ України».
📌Висвітлено актуальні проблеми щодо забезпечення психологічного здоров’я та благополуччя, їх трансформація в умовах тривалої війни. Особливу увагу присвячено проблемі інтеграції психологічного благополуччя в систему організаційної культури компаній задля побудови системної стійкості організацій, їх здатності підтримувати та відновлювати здоров’я й ефективність працівників у період тривалої кризи.
📌Адресовано здобувачам вищої освіти, аспірантам, докторантам, викладачам і науковцям, практичним психологам, працівникам соціальних служб, медичним працівникам та широкому колу осіб, зацікавлених у підтриманні психологічного здоров’я та благополуччя в умовах кризових викликів.
🌷💕🌷Дякуємо членам оргкомітету та учасникам конференції, організаціям-партнерам за співпрацю та за високо професійний захід.
🌷💕🌷Особливі слова подяки:
-членам Виконавчої дирекції Української Асоціації організаційних психологів та психологів праці,
-науковим співробітникам лабораторії організаційної та соціальної психології Інституту психології імені Г,С.Костюка НАПН України,
-науковим співробітникам відділу соціальної психології особистості Інституту соціальної та політичної психології НАПН України НАПН України.
💛🩵Дякуємо нашим захисникам!

#досвід #шляхдосебе #психологія #коучинг

Привіт🤗 Давай поговоримо про те, що часто заважає нам бути по-справжньому щасливими. Про нашу потребу бути «правими».
Ми звикли думати, що статус, успіх і визнання тримаються на нашій безпомилковості. Нам здається: якщо я помилився/-лася — значить, я програв/-ла. Значить, моя значимість «похитнулася».
Але в терапії я щодня бачу інше: найбільша в’язниця, яку ми будуємо для себе — це ілюзія власної безпомилковості.
Чому ж нам так страшно визнати, що ми неправі?
✨ Ми плутаємо себе зі своїми думками. Коли хтось вказує на нашу помилку, нам здається, що нападають особисто на нас. Ми сприймаємо це як загрозу нашій цінності.
✨ Ми боїмося сорому. Здається, що якщо я відкрию свою недосконалість, світ побачить мою «слабкість».
✨ Ми хочемо контролю. Помилка — це момент, коли ми втрачаємо контроль над ситуацією. А для багатьох це відчуття — справжній жах.
Але давай подивимося на це очима позитивної психотерапії.
Наша значимість не будується на тому, чи завжди ми маємо рацію. Вона будується на нашій здатності *бути живими*. Визнати помилку — це не поразка. Це прояв такої неймовірної внутрішньої сили, на яку здатні лише дійсно зрілі люди.
Бути людиною, яка росте — це:
🌿 Дозволити собі бути неідеальною.
🌿 Сказати: «Так, я помилилася, дякую, що допомогли побачити інший кут зору».
🌿 Відділити свою цінність від своїх досягнень чи думок.
Пам’ятай: ти — рудник, повний коштовностей, і твоя вартість не зменшується від того, що ти вчора прийняла не найкраще рішення. Ти — не те, що ти думаєш. Ти — те, як ти ставишся до себе, коли помиляєшся.
Сьогодні пропоную тобі маленьку вправу: згадай щось, у чому ти була неправий/-ва, і замість самокритики скажи собі: «Я вчуся. І моя цінність від цього лише зростає, бо я стаю мудрішою».
Я поруч у цьому переході.
Бо справжня значимість — це не про «я найкращий/-ща і завжди правий/-ва». Це про «я живий/-ва, я розвиваюся, і я приймаю себе в будь-якому досвіді».
ТЕТЯНА 💖💖
#психологія #позитивнапсихотерапія #дозвольсобібути #шляхдосебе #авторствожиття

#ресурс #відпочинок #психологія #психотерапія #коучинг

Повага — це про простір, де ти нарешті можеш дихати🤗
​Сьогодні хочу поговорити про річ, яку ми часто плутаємо з чимось формальним. Ми звикли думати, що повага — це етикет або дистанція. Але в терапії я бачу зовсім інше: повага — це кисень для стосунків і фундамент для твого «Я».
​В основі цього фундаменту лежить те, що ти ніколи не отримаєш від світу більше поваги, ніж даєш собі сама/сам.
​Повага — це не про те, щоб бути «зручною/зручним» для іншого. Це про те, щоб дозволити собі бути справжньою/-нім, а іншій людині — бути іншою/-им, навіть якщо її/його вибір тебе лякає або не збігається з твоїм.
​Чому це так важливо в позитивній психотерапії?
​У нашому «Кристалі балансу» повага — це сфера контактів. Коли ми не поважаємо свої кордони, ми «розчиняємося» в іншому. Коли не поважаємо кордони іншого — ми починаємо ним керувати. В обох випадках життя перестає бути твоїм.
​Бути людиною, яка поважає — це:
🌿​Визнати право іншого на його шлях. Навіть якщо ти бачиш, що він помиляється. Повага — це не контроль, це довіра до того, що людина має власний ресурс для своїх уроків.
🌿​Вміти сказати «ні», залишаючись у любові. Ти можеш не погоджуватися з вибором чоловіка/дружини, дитини чи батьків, але при цьому не знецінювати їх. Повага — це коли ти кажеш: «Я тебе люблю, але я бачу це інакше».
🌿​Поважати свій біль. Не заперечувати його, не «заморожувати», не гнати себе вперед, коли тіло просить про зупинку. Поважати себе — це бути на своєму боці, навіть коли всередині темно.
​Ми вчимося цього поступово. Це не стається за день. Це дорога, на якій ти вчишся помічати, де ти принижуєш себе заради «миру» в стосунках, і де ти починаєш вимагати простору для власної душі.
​Адже там, де закінчується повага, починається насильство — емоційне, психологічне або фізичне. Повага — це невидимий інструмент психологічної безпеки, яку ти вибудовуєш щодня своїми виборами.
​Я поруч на цьому шляху до себе.
​Бо справжня близькість можлива лише тоді, коли двоє дорослих людей стоять поруч, поважаючи право кожного бути окремим цілим.
​ТЕТЯНА 💖💖
#повага #психологія #ПозитивнаПсихотерапія #консультація #стосунки